11 кл.Мистецтво. Український музичний фольклор. Музична культура Київської держави. Хорові концерти М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського.

Тема:Український музичний фольклор. Музична культура Київської держави. Хорові концерти М. Березовського, 

А. Веделя, Д. Бортнянського. 

План роботи.

1.Ознайомитись з матеріалами до уроку
2.Прослухати твори 
3.Виконати домашнє завдання

1.Матеріали  до уроку

Українська музична культура містить величезний пласт музичного фольклору, якому притаманні національна самобутність і неповторність. ŽБагато зразків прийшли до нас від східних слов’ян, які ще в дохристиянські часи мали багаті обрядові традиції, різноманітний музичний інструментарій. Твори різних фольклорних жанрів не записували, а, варіюючи, усно передавали від покоління до покоління, тому в зміненому вигляді традиції обрядових пісенних жанрів збереглися донині.

За своїм значенням у житті народу, за тематикою, сюжетом і музичними властивостями українська народна пісня поділяється на безліч різноманітних жанрів, що об'єднуються певною системою ознак. У цьому розумінні найтиповішими жанрами української пісні є:

•Календарно-обрядові -(веснянки, щедрівки, 

•гаївки, колядки, купальські, обжинкові).

•Родинно-обрядові та побутові -(весільні, 

•жартівливі, танцювальні (в тому числі 

•коломийки), частівки, колискові, поховальні, голосіння).

•Кріпацького побуту — чумацькі, наймитські, бурлацькі тощо;

•Козацькі пісні

•Історичні пісні і думи

•Солдатського побуту — (рекрутські, солдатські, стрілецькі);

•Ліричні пісні та балади.

Українська музика починає свій відлік з IX століття н. е. у часи становлення 

Київської Русі. Легендарний Боян зі «Слова о полку Ігоревім» співав, акомпануючи собі на гуслях (інша назва — псалтеріум, або псалтир). Виникає новий фольклорний жанр — билини, в яких оспівували захисників рідної землі, народних героїв. 

З прийняттям християнства на українських землях упроваджувалися церковні піснеспіви, запозичені з Візантії. Головним осередком, де культивувався церковний спів, була Києво-Печерська лавра. Особливого розвитку набула на Русі музика дзвонів, що супроводжувала колоритним перегуком християнські свята, а також збирала

народ на віче.

Головна відмінність православного музичного ритуалу полягає у використанні виключно вокальної музики, хорового співу без акомпанементу (а капела). За часів Київської Русі панував знаменний розспів – одноголосний унісонний спів. Мелодії, запозичені з Візантії, змінювались під впливом місцевих народнопісенних

традицій. Їх записували спеціальними знаками – крюками (від старослов’ян крáк, знамя – «знак»).

Поступово монодичний (одноголосний) спів розвинувся в багатоголосний: виник партесний спів (від лат. «партії», «голоси»), у якому відбулося чітке розмежування чотирьох голосів хору за висотою і тембром: бас, тенор, альт, дискант.

Тексти записували новим «київським знаменем», тобто квадратними нотами на

лінійках.

За козацько-гетьманської доби, під час національно-визвольної боротьби, розквітло мистецтво кобзарів, виникли думи. Головна тематика цих творів — відображення сторінок української історії, непересічних подій нашої славної минувшини, моральні аспекти. Думи вирізняються своєрідністю художньої мови. У текстах уживають метафори, порівняння, образи-символи. Речитативна мелодія завжди підпорядковується тексту. 

Улюбленим інструментом українців стала кобза (пізніше її замінила бандура). Кобзарі нерідко були віртуозами та імпровізаторами, імітуючи струнами «бурю на морі» чи «запеклу баталію». Окрім кобзи, сліпі співці-музиканти часто грали на колісній лірі. У побуті тодішньої української панівної верхівки склалася традиція виконавства на

торбані.

Здобутки творців хорового концерту – це величний злет української церковної музики. Завдяки їхньому таланту й майстерності, обізнаності з досягненнями західноєвропейського мистецтва барокового і класичного стилів, які вони творчо використовували, музика М. ŽБерезовського, А. Веделя, Д. ŽБортнянського досягла високого мистецького рівня. Нині вона звучить у концертних залах України

та поза її межами.

У царині вокальної творчості одне з провідних місць належить Григорію Сковороді (1722—1794) — видатному українському філософу, поету, педагогу, музиканту, який грав на багатьох інструментах. Він писав канти, створив збірку «Сад божественних пісень». «Сковородинські пісні» дійшли до нашого часу в усних варіантах-версіях бандуристів і лірників. 

Основоположником жанру духовного хорового концерту був Максим Березовський (1745—1777) — композитор яскравої творчої індивідуальності. Він створив оперу «Демофонт» і сонату для скрипки і чембало, що стали першими зразками цих жанрів у вітчизняній музиці. Твори митця вирізняються емоційністю, вишуканістю композиторського письма. Його музика поєднувала традиції західноєвропейської (італійської) музики з елементами української мелодики.

Дмитро Бортнянський (1751—1825) — класик хорової музики, реформатор церковного співу, у творчості якого поєдналися найновіші на той час досягнення європейської, зокрема італійської, музики з вітчизняними музичними традиціями. Він написав понад 100 хорових творів, декілька опер та інших творів світських жанрів.

Артемій Ведель (1767—1808) — композитор, диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог, писав виключно сакральну музику. Він розвивав у своїх концертах (близько 30) традиції української хорової культури, пісенно-романсової лірики. Музика А. Веделя вирізняється експресивною мелодикою, широким діапазоном людських почуттів.

2.Твори для сприймання

https://www.youtube.com/watch?v=y47bShYkh7k

https://www.youtube.com/watch?v=0uHhomJ85WY&list=PLor5hclmTX-Vd9Ud2bx6Mazqi9GHrskNi&index=1

https://www.youtube.com/watch?v=TfzRWbLy7rM

https://www.youtube.com/watch?v=fuH0muGa35Q&list=RDfuH0muGa35Q&start_radio=1

https://www.youtube.com/watch?v=zPEkSOI4IKc

https://www.youtube.com/watch?v=8KfdPYqYSn4

https://www.youtube.com/watch?v=u05jMBMr0O4

3.Домашнє завдання (виконати в зошиті)

Якби вам запропонували створити думу чи сучасну історичну пісню, яку тематику ви вибрали б? Поясніть свій вибір.