10 кл. Мистецтво. Кінематограф Індії

Тема:Кінематограф Індії

Доброго дня, шановні  учні!  Сьогодні ми з вами  поринемо у світ кінематографії Індії, дізнаємося про найбільшу у світі кіноіндустрію – Болівуд та глибоко ознайомимося із творчістю режисера  і актора Раджа Капура.

Створення кіно – це складний і тривалий процес, у якому бере участь великий колектив людей творчих професій – кінематографістів.

Кінематограф – один з наймолодших видів мистецтва, який виник на зламі ХIХ – ХХ ст. Завдяки загальнодоступності й наочності він став найпопулярнішим в усьому світі. Кіно впливає на багатьох людей, допомагає дізнаватись про різні події та явища, країни й народи, дає змогу відчути цілу гаму емоцій – радість, гнів, страх, сум…

Кінематограф включає такі поняття, як кіномистецтво та його твори і кіноіндустрія – галузь економіки, яка виробляє фільми.

Кінематограф Індії

Боллівуд - це синонім кіноіндустрії індійського міста Мумбаї (колишня Бомбей), названої так за аналогією з Голлівудом (Hollywood) в Каліфорнії (США).

Кіно Індії знімається не тільки в Боллівуді. Боллівуд - це фільми, переважно зняті на хінді. На півдні країни діють Толлівуд (фільми на телугу) і Коллівуд (фільми на тамільською мовою).

Відомими кіностудіями Боллівуда є Filmalaya і Film City, розташовані в північній частині Мумбаї. Щорічно на кіностудіях Боллівуда випускається близько 200 фільмів, в основному на мові хінді, але також і на урду і панджабі.

Індійські фільми демонструються на екранах більше ніж 90 країн світу.

Індія бере участь у міжнародних кінофестивалях. Індійський уряд відправляв кіноделегації до інших країн, таких як США і Японія, тоді як Гільдія кінопродюсерів направляла аналогічні делегації в Європу.

Індія є найбільшим у світі виробником фільмів. Забезпечення 100% прямих іноземних інвестицій зробило індійський кіноринок привабливим для іноземних компаній, таких як 20th Century Fox, Sony Pictures Entertainment, Walt Disney Pictures і Warner Bros. Податкові пільги сприяли буму мультиплексів (багатозальних кінотеатрів) в Індії. До 2003 року як мінімум 30 кінокомпаній мали лістинг акцій на Національній фондовій біржі Індії.

Днем народження такого культурного феномену, як Болівуд, можна вважати 7 липня 1896 року, коли у самому центрі Мумбая, а саме у готелі Воткінс, був представлений короткометражний фільм братів Люм’єр. Ця грандіозна подія, що викликала захоплення публіки, немовби передбачила незвичайний, парадоксальний успіх індійського кіно, коли квитки на прем'єри бронюють заздалегідь. Болівудська кіноіндустрія зобов'язана своїм розвитком своєму співвітчизнику – Говінду Фальку. Індійський художник-пейзажист, фотограф-портретист, також археолог і бізнесмен, він серйозно вирішив знімати кіно, коли в Лондоні переглянув "Життя Христа". За підтримки британських знайомих створив професійну студію в Мумбаї, тоді ще Бомбеї, і випустив перший фільм "Раджа Харішчандра" в 1913 році. Подібно тому, як театральне мистецтво Заходу мало своїм джерелом релігійні містерії, перший фільм національного індійського кіновиробництва відображав перипетії національного епосу "Махабхарати".

Батьком першого індійського звукового кіно став Ардешір Ірані – визначна постать в історії Болівуду. Письменник, продюсер, актор, кінематографіст, поліглот започатковує традицію пісні і танцю у кіно, яка сьогодні є просто візиткою індійського кіно. Використовуючи свій сорокарічний досвід роботи в студії "Alexander Cinema", він щоразу засновує нову власну студію, кожна з яких успішно створює немало фільмів. "Star films" – 17, "Majestic" – 15, Imperial – 24. У свої 40 років Ірані став заслуженим кінематографістом Індії, і майже всі його німі фільми пізніше відзняли зі звуком із тим самим акторським складом. Він не переставав прагнути більшого, в Англії вивчав секрети звукозапису, завдяки чому зумів значно вдосконалити вітчизняне кіно.

Через вісімнадцять років після "Махабхарати" Фалька, у 1931 році, барви індійського фільму зазвучали. Ірані випускає Alamara – "Світло світу", під час прем'єри якого, за свідченням сучасників, "довелося залучати поліцію, щоб стримувати натовп". Сюжет: інтриги у палаці, принцеса, вихована циганами, кохання до принца, перепони, вороги, викриття і покарання зла та щасливе возз'єднання коханих.

На жаль, після пожежі в Архіві вітчизняного кіно у Пуні 2003 року, яка знищила останні записи класичних фільмів, "Аламара" не існує в її оригінальному форматі.

Ірані випустив 158 фільмів за 25 років, у проміжку між Світовими війнами, свою останню стрічку відзнявши у 1945 році. Він став не лише батьком звуку і кольору індійського кіно. Його можна назвати родоначальником жанрового розмаїття, адже навіть сьогодні важко відшукати стрічку, яка б не використовувала хоча б якусь тему з фільмів Ардешіра. Він став новатором мовного і національного розмаїття Болівуду, залучаючи до виробництва акторів із національних меншин (парсі), намагався відобразити повну картину індійської культури, використовуючи спадщину телугу, тамілів та інших регіонів країни.

Одним із тих, хто став учасником створення індійського кінематографу, є фотограф Харішчандра Сакхарма Бахтвадекар. Замовивши у Лондоні відеокамеру, він зняв бійцівський поєдинок у Бомбеї, після чого відправив плівку в Англію на обробку. У 1901 році він зняв перший документальний фільм про студента Р.П. Пара, який став видатним математиком. Цей режисер також знімав коронацію Едуарда VIII у 1903 році.

У Калькутті перший ігровий фільм вийшов у 1917 році, а в Мадрасі – у 1919 році. У 1926 році було знято фільм "Світло з Азії", який розповідав про Будду Шакьямуні. Цей фільм з успіхом показали у найбільших містах Європи. У 1931 році знято перший індійський звуковий фільм.

Поява звукового кіно ознаменувала підйом кіноіндустрії в країні. По всій країні створювалися кіностудії, та найбільшими серед них були New Theatres (Калькутта), Prabhat (Пуна), Bombay Talkies.

Період з кінця 1940-х і до 1960-х років вважається «Золотим століттям» індійського кіно. У цей період був знятий ряд знакових картин, які на даний момент визнані класикою жанру.

Серед найвідоміших режисерів того періоду виділялися Мехбуб Кхан, К. Асіф, Біма Рой, Камал Амрохі, Віджай Бхатт. Фільми Гуру Датта «Жага» і «Паперові квіти» були включені в список 100 кращих фільмів усіх часів за версією журналів Time і Sight & Sound, а сам режисер названий одним з найвидатніших режисерів всіх часів.

50-ті роки для індійського кіно стали "золотою епохою". Одним із найяскравіших фільмів тих років став Awaara (1951 р.) режисера Радж Капура.

Дев Аланд став другою зіркою в індійському кіно 50-х років.

Третьою зіркою є Діліпа Кумара.

У 1952 році в Індії пройшов перший міжнародний кінофестиваль.

На рубежі 1960-х і 1970-х років в боллівудську моду увійшли романтичні фільми з елементами бойовиків. Романтична складова сюжету часто розгорталася на тлі бандитських сутичок. У середині 1970-х Амітабх Баччан створив образ «сердитого молодої людини», поліцейського, самостійно протистоїть злу.

У 1972 на екрани всього світу виходить фільм "Зіта та Гіта". Успіхом цей фільм завдячує переважно акторці Хемі Маліні, яку вважають родоначальницею нової ери в індійському кіно. Найбільш відомі індійські жінки-режисери Гуріндер Чадхі ("Грай як Бекхем") та Міра Наір ("Весілля в сезон дощів") здобули славу своєю роботою в Європі та Голівуді.

У 1975 році на екрани вийшли такі знакові для Боллівуда фільми, як “Помста і закон”, “Стіна”, «Salaam Bombay!» .

У 1990-ті роки на перший план вийшли комедійні фільми з екшн-сценами.

В останні десятиліття боллівудські фільми стали набувати популярності в західних країнах. З здобувших популярність картин виділяються - «Hum Dil De Chuke Sanam» («Навіки твоя», 1998), «Kabhi Khushi Kabhie Gham» («І в смутку і в радості ...», 2001), «Kal Ho Naa Ho» («настане завтра чи ні », 2003).

У 2000-ті роки якість зйомки в Боллівуді фільмів неухильно зростало. Багато фільмів стали затребуваними не тільки на азіатському, але і на світовому ринку. Серед таких картин виділяються «Мене звуть Кхан» (2010), що піднімає гострі соціальні та міжнаціональні питання.

Значна частина аудиторії - представники нижчих верств населення країни, даний фактор також враховується при зйомці фільмів. Центральне місце в сюжеті часто займає проста людина, яка силою свого духу може протистояти несправедливості і злу. Достаток фарб, красивих костюмів і музики допомагають глядачам на кілька годин забути про життєві проблеми.

Найвідоміші актори Боллівуду

·                     Амітабх Баччан

·                     Мітхун Чакраборті

·                     Акшай Кумар

·                     Шахрух Хан

·                     Рані Мукерджи

·                     Айшварія Рай

·                     Салман Кхан

·                     Рітік Рошан

·                     Аамір Хан

·                     Санджай Датт

·                     Саіф Алі Хан

·                     Пріті Зінта

·                     Мадхурі Дікшит

          Радж Капур

Ранбір Радж Капур -  легендарний індійський актор і режисер 20 століття. Роль, яку зіграв у кіномистецтві Капур, допоможуть краще розкрити його народні титули. Великого індійського актора Раджа Капура називали «індійським Чарлі Чапліним». У своїй країні він також іменувався «королем індійського кіно». Він по праву вважається піонером нової епохи індійського кіно, в світі ж він був "емблемою" своєї країни. Самими знаменитими фільмами, в яких він зіграв, були "Пан 420" і "Бродяга". Саме за ним його впізнавали у всіх куточках планети. Свої ролі він виконував з віртуозним майстерністю, при цьому не тільки грав роль, але і танцював, співав, виконував різні акробатичні трюки. Вважається, що досі індійське кіно не має більш талановитого і ємного артиста, як Радж Капур. Біографія його схожа на сценарій фільму, вона також цікава і повна подій.

Радж Капур в молодості

Народився Радж Капур 14 грудня 1924 року в місті Пешаварі, колишньому в ті роки Британською колонією. Сьогодні ця частина Індії відійшла до Пакистану і є його провінцією. Акторська доля була призначена йому за фактом народження. Сім'я Раджа була творчою: його батько, Притхвираджа Капур, був продюсером і режисером. Він був власником театру PrithviTheatre. Дідусь Деван Башешвартат Капур ж майбутнього актора також був великим індійським театральним артистом. Так що він став продовжувачем акторської династії.

 Початок театральної кар'єри

Радж Капур разом з братами любив проводити час у стінах батьківського театру. Він знав кожен куточок закулісся. З шести років батько брав його в якості виконавця тієї чи іншої дитячої ролі в різні постановки. Крім цього, він допомагав всім технічним працівникам - освітлювачам, прибиральникам, художникам, декораторам, - усім, чим міг. Батькові подобалося, що його син так зацікавлений театром і не гребує ніякої важкої роботи. Вже в підлітковому віці він міг дати будь-якій дорослій професійного артистові фору. Все навколо помічали, що юнак володіє винятковим темпераментом і енергією, а також талантом імпровізації, що дуже важливо для артиста театру, де немає можливості безлічі дублів. 

 Діяльність в кіно

І тим не менш найзаповітнішою мрією Раджа Капура було кіно. Він мріяв опинитися на знімальному майданчику і грати, грати, грати. Вперше він був залучений в кінопроцес в 11-річному віці. Фільм називався «Революція». Далі були й інші фільми. Однак Раджу хотілося не тільки грати, але і знімати фільми. Спочатку він влаштувався асистентом режисера в кіностудію «Bombay Talkies». Хоча для того, щоб стати режисером, потрібно було отримати вищу освіту, однак зірка індійського кіно не бажав вступати у вищий навчальний заклад, а професійні знання і навички вирішив отримати на підставі досвіду, а також аналізу кіноіндустрії Заходу. Тут на власному досвіді він освоїв головні кінематографічні спеціальності, одночасно осягаючи технічні можливості кіномистецтва Заходу, далеко обігнавшого колоніальної Індії.

Початок кіноіндустрії Капура

Переломним моментом кінокар’єри Радж Капура став 1947 рік — рік здобуття Індією незалежності. Він зіграв в декількох фільмах, причому в якості виконавця головних ролей заробив непогані гроші і вирішив їх вкласти в створення власного фільму, який повинен був називатися «Неймовірною пристрастю» (є й інша версія назви – "Вогонь"), де одночасно був виконавцем головної ролі. Картина була трохи автобіографічної, про ловеласа театрального режисера. Суто з технічного боку він привніс в індійське кіно безліч індивідуальних моментів, наприклад, контрастні чорно-білу зйомку, гру тіней і світла, а з змістовної сторони - філософію справжньої істинної краси людини, а також тему про справжнє призначення артиста і художника. У цій картині він виступав не тільки як режисер, але і як виконавець головної ролі. З цієї доленосної картини почалася епоха творчого союзу з чарівною акторкою. Його партнеркою була красуня-акторка Наргіс (разом вони знялися в більш ніж у 16 фільмах)

 Власна кінокомпанія

Після вдалої режисерської роботи Капур став більш впевненим і повірив у свої сили. У 1948 р. він вирішив заснувати кінокомпанію «R. K. Films». Таким чином, у 26 років він став наймолодшим із режисерів індійського кіно. Звичайно, на перших порах його кінокомпанії не вистачало коштів, проте його команда була готова працювати безкоштовно, вірячи в свого режисера. Завдяки її таланту творця «R. K. Films» стала одним із найприбутковіших кіновиробництв в Індії. З кожним днем зростала кількість прихильників як самого актора, так і його режисерських робіт. Дивовижний дар режисерського передбачення дозволяв йому знаходити для своїх робіт теми, які хвилювали і знаходила щирий відгук у душі глядачів. Ранні кінофільми Капура поетичні та романтичні, вони йдуть прямо від серця, проте в них порушувалися і соціальні проблеми, – проблеми бідності і кастового розшарування в Індії, за це його полюбили і низи, і верхи.

Успіх

По-справжньому грандіозний успіх акторові-режисерові принесла картина «Бродяга». Вона вийшла на екрани в 1951 році. Фільм почали показувати не тільки в Індії, але і по всьому світу. З кожним днем його рейтинг зростав, що принесло небувалу славу її режисеру. Так тривало не одне десятиліття. Тому що цей фільм входив в топові рейтинги прокату по всьому світу.

У цієї культової кінострічки Радж Капур вперше постав перед глядачами в образі безжурного бродяги, який отримав розвиток у комедії «Пан 420». Особливо полюбилися глядачеві пісні з цієї картини, тому що ті пісні були визнані класикою романтичних композицій індійської фабрики мрій. Перший кольоровий фільм за участю Раджа Капура був знятий в 1964 році. Він називався «Санг». На жаль, це була його остання робота в якості актора – виконавця головної ролі. Однак Капур продовжував свою продюсерську і режисерську діяльність, рідко з’являючись на кіноекрані. За всю свою творчу кар'єру він встиг зняти і зіграти близько 80 картинах.

Біографія Раджа Капура: сім'я, дружина і діти

У Радж Капура була єдина дружина — Крішна Капур. Вона завжди перебувала в тіні свого титулованого чоловіка і дітей. Крішна була дуже мудрою жінкою, вона не прагнула випинати себе, але в той же час була соратником і другом для свого чоловіка. Вона ніколи не давала інтерв'ю, намагалася мало говорити про своїх дітей, про їх шанувальників. Для Капура це був єдиний шлюб: разом з дружиною вони прожили близько 40 років. У них було 5 дітей – дві дочки - Риму і Рита і троє синів - Раджив, Ріша і Рандхир. Його сини пішли по стопах діда і батька і також стали кінематографістами. Одним словом, біографія сім'ї, дітей Раджа Капура стала продовженням його власної. А клан Капуров по праву вважається одним з найбільш успішних і впливових в Боллівуді.

 Радж і Наргіз

Великий артист познайомився з Наргіз ще під час своєї першої режисерської роботи "Спопеляюча пристрасть" ("Вогонь"). Звичайно ж, між ними спалахнула пристрасть, однак він був одружений і не бажав розривати своїх відносин з родиною. Дружина Радж Капура, про біографії якій майже нічого не відомо - адже вона живе тільки їм і в його тіні, - знала про пристрасть свого чоловіка, але вела себе терпляче і мудро. Не було ніяких докорів або сцен ревнощів. Вона розуміла, що її чоловік – зірка, що він подобається багатьом жінкам. До речі, сама Наргіс також ніколи не афішувала своїх близьких відносин з Раджем, а невдовзі вийшла заміж і чутки самі по собі вщухли. І їх кінематографічний союз розпався в 1957 році. Наргіз продовжує свою кар’єру з іншим режисером. Проте в пресі стали з'являтися свіжі публікації про нові слабкості Капура. Ось тут Крішна більше не захотіла терпіти, і разом з дітьми вона з'їхала з їхнього спільного будинку в готель. Радж потім благав дружину повернутися додому і обіцяв більше не ганьбити себе випадковими зв'язками.

 Популярність

Радж Капур був одним з перших продюсерів, які зуміли передбачити величезний світовий потенціал індійських фільмів. На батьківщині він удостоївся всіх можливих титулів і нагород, які не припиняють вручати йому і в наші дні. Серед них такі, як «Кращий шоумен тисячоліття» (2002 р.) Поряд з такими поп-іконами як Мерилін Монро, у 50-ті роки минулого століття в СРСР і багатьох країнах світу Радж Капур знайшов неймовірну знаменитість. Відомий показовий випадок, коли московські кумири несли його машину на руках весь шлях від кінотеатру «Ударник» до готелю. Розгадка такої популярності проста – його герої – звичайні люди, а не супермени. Він навчав своїх глядачів не здаватися і вірити у краще майбутнє.

Обставини смерті

Як справжній артист, Радж Капур помер, не припиняючи творити. У 1988 р. отримав найвищу кінематографічну нагороду Індії - премію Дадасахеба Фальке. Під час церемонії в Нью-Делі, на якій як кращого національного кінематографіста його вітав Президент Індії. Але Капуру прямо в залі, ще до закінчення церемонії вшанування раптом стало погано. Він раптово втрачає свідомість. Прямо звідси його на швидкій доставили в лікарню. Близько місяця актор і режисер хворів, і ніяке лікування йому не допомагало. Помер він в 63-річному віці від ускладнень, викликаних астмою 2 червня 1988 року. Оплакувала його смерть не тільки вся Індія, але і жителі інших країнах. Капура дуже любили і цінували в СРСР. Він часто бував у Москві, був присутній на прем'єрних показах своїх фільмів. Його смерть дуже засмутила російських шанувальників його таланту. Його відхід був сприйнятий на батьківщині як національна трагедія. З його смертю завершилася ціла ера індійського кіномистецтва.

Завдання

Самостійно переглянути індійські кінофільми.
Розробити проект рекламного буклету «Подорожуємо Індією»